Мережі АЗС обвалили ціни на пальне, але лише на кілька днів. Що відбувається?

Два тижні тому українці стали свідками безпрецедентної події: окремі мережі АЗС несподівано запропонували своїм клієнтам знижки до 6 грн за літр пального. Акція викликала жваве обговорення серед експертного середовища: від традиційних розмов про надприбутки трейдерів до закликів повернути державне регулювання цін на нафтопродукти. Через кілька днів знижки скасували, проте "осад залишився".

Якою має бути справедлива вартість пального? Скільки заробляють мережі? Чому низькі ціни протрималися лічені дні та чи варто чекати на зниження в майбутньому? Відповіді на ці та інші питання – нижче.

У суботу вранці, 19 жовтня, лідер за продажами пального на роздрібному ринку України, компанія ОККО, запустила хвилю зниження цін на світлі нафтопродукти. На понад 400 АЗС цієї мережі на два дні вартість бензину всіх марок знизилася на 5 грн за літр, дизпального – на 6 грн.

Того ж дня новини про знижки почали надходити і від інших мереж автозаправних станцій: WOG, KLO, UPG, Marshal, "БРСМ" також почали пропонувати клієнтам більш вигідні ціни на пальне.

Тимчасова акція добігла кінця 21 жовтня, коли вартість пального в більшості мереж почала повертатися до звичних рівнів. Щоправда, окремі компанії трохи знизили ціни порівняно з доакційним рівнем. Наприклад, ОККО недорахувалася 2 грн на літрі бензину та 1 грн – на літрі дизпального.

Загальна ж ситуація змінилася несуттєво: з 21 по 28 жовтня середня вартість бензину А-95 у країні знизилася на 32 коп./л до 55,72 грн/л, А-95+ – на 65 коп./л до 58,66 грн/л, дизпального – на 5 коп. до 51,94 грн/л.

Опитані ЕП експерти та учасники ринку зійшлися у своєму висновку щодо причин тимчасового "цінопаду".

"Зараз дуже погано продається пальне для фізосіб. Глобальна причина – війна, а якщо більш детально – мобілізація (військовозобов'язані менше пересуваються – ЕП). Тому те, що ми побачили із знижками, – це боротьба за клієнта", – вважає аналітик консалтингової компанії "Нафторинок" Олександр Сіренко.

"Ринок звужується, сезон активного споживання закінчився, продажі просідають. Щоб розворушити споживачів, компанії запроваджують такі акції", – додає директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн.

З іншого боку, така поведінка учасників ринку може свідчити про чималий потенціал для зниження цін не лише в рамках дводенних акцій, а й на постійній основі.

"Ринок пального працює із завищеною маржею, усі ціни завищені. Оптимальний маркер – дизельне пальне. В Ізмаїлі воно коштує 39-40 гривень за літр, а на стелі ОККО – 54-55 гривень за літр. Тобто різниця становить 15 гривень. У будь-якому випадку стандартна маржинальність вище 12 гривень у нас вважається надлишковою", – каже засновник групи компаній Prime Дмитро Леушкін.

За його словами, собівартість проливу (включає в себе оренду, електрику, зарплати, податки – ЕП) одного літра зараз становить близько 4 грн і ще 2 грн – логістика.

"Витрати загалом близько 6 гривень на літрі бензину та дизпального плюс знижки лояльним клієнтам у кожної мережі – це ще мінус 3 гривні. Таким чином, за різниці у вартості ціни на кордоні і на стелі 15-16 гривень щонайменше зайві три гривні заробітку в ціннику є. Відповідно, ці 3 гривні є у всіх компаній", – додає Леушкін.

На думку Сіренка, останні акційні пропозиції мереж показали потенціал для зниження цін щонайменше на 10% від поточних. "Це суттєво. Це означає, що в них закладена надлишкова націнка", – каже він.

Експерт ринку нафтопродуктів Геннадій Рябцев вважає, що останні акційні ціни можна безболісно встановити і на стелах. Утім, з великою ймовірністю, ніхто цього робити не буде.

"У нас люблять робити разові акції замість формування тривалих тенденцій, бо це ні до чого не зобов’язує. Трейдери розуміють: якщо вони знизять, а потім ситуація на ринку зміниться і доведеться знову підвищувати ціни, то це приверне до них увагу влади. Для них простіше зробити тимчасові знижки", – додає Рябцев.

"Трейдери – теж люди, які все розуміють і рахують гроші. Тобто всі знають, що краще дати клієнтам знижки, ніж поспішати знижувати ціни на стелі, оскільки багато що може змінитися.

Наприклад, незрозуміло чи підпише президент закон про сплату авансом податку на прибуток АЗС. Верховна Рада ухвалила, а Зеленський ще не підписав – питання зависло. Ніхто не знає, хто переможе на виборах у США та як на це відреагують ринки, що буде в конфлікті Ізраїлю та Ірану. Тобто багато питань без відповідей, які безпосередньо впливають на ринок", – заявляє засновник групи компаній Prime.

За словами співрозмовників ЕП на ринку пального, наразі гуртові ціни в Євросоюзі дійсно знижуються, однак уже найближчим часом ситуація може змінитися.

"По-перше, гуртові партії будуть дорожчати, у тому числі через перехід на зимове пальне. По-друге, обсяги реалізації наразі падають і ця тенденція триватиме. Наостанок, імовірне знецінення курсу гривні ближче до кінця року може зіграти свою роль", – попереджає Рябцев.

На тлі новин про знижки та надлишкову маржу мереж АЗС в експертному середовищі знову зазвучало питання про доцільність повернення державного регулювання цін на нафтопродукти.

Такий механізм уперше запроваджували в травні 2021 року та скасували після початку великої війни і розгортання кризи в секторі. Суть механізму полягала в тому, що Кабмін на основі ринкових показників розраховував рівень максимальної націнки на пальне і доводив ці цифри до мереж АЗС.

Основною метою такого кроку урядовці тоді називали "підтримку здорової і прозорої конкуренції на ринку пального та унеможливлення маніпуляцій цінами", що мало захистити споживачів від переплат.

Думки учасників ринку та експертів щодо цього питання розділилися. Сіренко вважає, що регулювання цін було дієвим механізмом і зараз доцільно до нього повернутися. "Під час війни потрібно контролювати ціни на критичні товари, у тому числі на пальне. Це дієва штука і вона класно працювала", – каже він.

На думку Леушкіна, таке рішення має і плюси, і мінуси. "Власникам АЗС це не дуже сподобається, але з точки зору споживача ідея хороша. Треба дуже акуратно до цього підходити, бо можна створити купу проблем. Поки літають шахеди та регулярно стаються форс-мажори, я б не поспішав з таким кроком. Регулювати будь-який ринок – це загалом не дуже вдала ідея, а регулювати форс-мажорний ринок – удвічі гірша", – вважає експерт.

Його підтримали Куюн та Рябцев. Вони висловилися проти регулювання цін на пальне, назвавши таку ініціативу несвоєчасною.