За що Україна отримала 1,1 мільярда доларів від МВФ і що пообіцяла зробити

23 жовтня до державного бюджету надійшов черговий транш кредиту Міжнародного валютного фонду (МВФ) розміром 1,1 млрд дол. за підсумками  п’ятого перегляду програми фінансування України. Фонд знову похвалив український уряд за вміле управління макроекономічною ситуацією попри війну.

Співпраця з МВФ украй важлива для залучення іноземного фінансування до бюджету України. Чому фонд задоволений роботою українського уряду, що прогнозує на наступні роки і як змінилися зобов’язання України?

Український уряд продовжує отримувати позитивні оцінки від МВФ. Влада "вміло та вражаюче" керує макроекономічною ситуацією, попри всі перешкоди, викликані війною, кажуть у фонді.

Схоже, "прокляття третього траншу" у відносинах з фондом вдалося подолати: раніше просунутися так далеко у виконанні програм МВФ Україні не вдавалося. Наразі влада ставиться до своїх зобов’язань набагато відповідальніше, ніж раніше. Натомість МВФ готовий пробачати дрібні недоліки та недоробки.

Значним успіхом стала реструктуризація приватного зовнішнього боргу, про яку Україна домовилася влітку 2024 року. Це зберегло боргову стійкість та можливість подальшої співпраці з МВФ. Фонд зазначає, що в разі потреби Україна може провести ще одну реструктуризацію цього боргу в майбутньому.

Схоже, запит щодо збільшення фінансування від МВФ у 2025 році не стане проблемою. У цьому перегляді програми Україна попросила фонд виплатити 1,25 млрд дол. у 2025 році замість 2026-2027 років. Це дасть додатковий бюджетний ресурс і трохи згладить невизначеність щодо іноземного фінансування.

Оновлений базовий прогноз фонду для України передбачає, що активна фаза війни триватиме до четвертого кварталу 2025 року, за негативним сценарієм – до середини 2026 року. Водночас МВФ не виключає, що війна може тривати довше.

Базовий сценарій МВФ передбачає зростання реального ВВП України на 3% за підсумками 2024 року, на 2,5-3,5% – у 2025 році та, якщо активність війни спаде наприкінці 2025 року, – на 5,3% і 4,5% у 2026 та 2027 роках відповідно.

Негативний сценарій помітно песимістичніший. Якщо війна триватиме довше і втрати робочої сили та руйнування будуть більшими, то ВВП у 2024 році зросте на 1%. У 2025 році економіка впаде на 2,5%, а у 2026-му зростання не буде. У разі реалізації цього сценарію ВВП зросте лише у 2027 році – на 4%.

Ці сценарії враховують, що країни G7 виконуватимуть взяті на себе зобов’язання щодо фінансування України. Зокрема, нададуть 50 млрд дол. з доходів від заморожених російських активів, доступ до яких уряд хоче отримати у 2024 році.

МВФ вважає, що ці кошти необхідно розтягнути до 2027 року. Отже, кредит під заставу російських активів – це радше латання бюджетних "дірок", ніж суттєве нарощування бюджетних спроможностей України.

У разі нестачі коштів у бюджеті фонд очікує на додаткове підвищення податків. Домовленість з МВФ передбачає і "друк гривні" для покриття важливих видатків, однак лише в крайньому разі та не більше, ніж 50 млрд грн на квартал.

Основним джерелом для додаткових податкових надходжень МВФ бачить підвищення ставки податку на додану вартість, а для монетарного фінансування український уряд має розробити чіткі та прозорі правила і процедури.

Поки триває воєнний стан, уряд не планує підвищувати тарифи на газ та електроенергію. Зі свого боку МВФ очікує від Кабміну план та графік лібералізації тарифів для населення, яка має розпочатися в повоєнний період.

Ключовий компонент кожного перегляду програми МВФ – це структурні маяки, тобто зобов’язання, які Україна має виконати, щоб продовжувати отримувати фінансування від фонду. Під час кожного перегляду МВФ оцінює виконання маяків, а також може оновити їх чи додати нові.

Приводи для занепокоєння перед п’ятим переглядом були, адже Україна не виконала вчасно один з маяків. Незалежний аудит НАБУ, який мали провести до кінця вересня, не відбувся, Кабмін призначив аудиторів лише 3 вересня.

Проте в цьому питанні МВФ пішов назустріч українській владі і дозволив перенести дедлайн аудиту на лютий 2025 року. Таким чином, невиконання маяка не завадило Україні отримати черговий транш фінансування.

Терміни виконання ще одного маяка посунули заздалегідь, не чекаючи на його прострочення. Мова йде про зміни до скасування "правок Лозового" щодо обов’язкового закриття кримінального провадження після спливу строків розслідування. Тепер це мають зробити до кінця 2024 року, а не до кінця жовтня.

Серед інших маяків – оцінка Нацбанком ризиків для фінансової стабільності за різних сценаріїв розвитку подій, а також підготовка плану дій на випадок непередбачуваних ситуацій. Цей маяк НБУ має виконати до кінця жовтня.

До кінця 2024 року Верховна Рада має реформувати Рахункову палату. Крім МВФ на цьому наполягають Сполучені Штати.

Також до кінця 2024 року потрібно розв’язати "штучно створені проблеми" в енергетиці. Зокрема – завершити формування наглядової ради "Укренерго", двоє незалежних членів якої звільнилися із заявою про політичний тиск на них після того, як влада продавила звільнення з посади голови правління Володимира Кудрицького. Також фонд очікує на посилення незалежності НКРЕКП.

У 2025 році Україна зобов'язалася реформувати митницю та імплементувати новий закон про Бюро економічної безпеки. Так, до кінця лютого 2025 року необхідно обрати нового директора БЕБ, а до кінця червня – голову Держмитслужби та керівників усіх регіональних митниць.

Крім того, додалися зобов’язання у фіскальному секторі. Мінфін має отримати центральну роль у перевірці державних інвестиційних проєктів (дедлайн – січень 2025 року), а Кабмін має затвердити методологію оцінки (лютий 2025 року).

До кінця квітня у Верховній Раді мають зареєструвати законопроєкт про податкову звітність для операторів цифрових платформ. Також МВФ очікує, що до кінця червня Кабмін погодить бюджетну декларацію на 2026-2028 роки.

МВФ зазначає, що в межах поточної кредитної програми залишається мало простору для фінансових модифікацій через ризики, передусім воєнні.

Поточну програму співпраці з МВФ почали навесні 2023 року, коли Україна і фонд мали оптимістичніші прогнози щодо економічного відновлення і тривалості війни. Зокрема, очікувалося, що активні бойові дії закінчаться в першій половині 2024 року. Утім, війна триває, а потреби України в коштах не зменшуються.

Наразі уряду стає дедалі складніше отримувати іноземну бюджетну підтримку. США вже майже рік більше турбуються виборами, а ЄС доводиться постійно долати опір Угорщини. У таких умовах програма МВФ залишається ледь не єдиним надійним та повністю передбачуваним джерелом фінансування.

Виконання програми – це передумова не лише отримання траншів, а й підтримки двосторонніми донорами. Тому Україна має вчасно виконувати взяті зобов’язання перед фондом і берегти позитивну репутацію, яку має в очах МВФ.