Ми мобілізуємо в півтора раза менше, ніж втрачаємо у боях, – Дикий про зменшення мобілізаційного віку
23.10.2024
13:29
Експерт відповів, наскільки можливе зменшення мобілізаційного віку в Україні, і чи вплине це на хід бойових дій.
В України тривають активні дискусії щодо зменшення мобілізаційного віку. Наразі, нагадаємо, менший поріг віку для мобілізації становить 25 років. Втім, за словами радника керівника ОП Сергія Лещенка, Сполучені штати тиснуть на Україну щодо зменшення цього порогу до 18 років. Аргументує Вашингтон це тим, що США під час війни у В'єтнамі призивали хлопців із 19 років.
Всі МФО та кредитні компанії в яких швидко можна взяти гроші онлайн без відмов! Повний список
Перший кредит всього від 0.01%
Подібні дискусії тривають і у Верховній Раді. За словами нардепа Романа Костенка, зменшення мобілізаційного віку до 18-20 років в Україні, "не є чимось радикальним". Наскільки можливе зменшення мобілізаційного віку в Україні, чи вплине це на хід бойових дій та які можливі наслідки від такого рішення – УНІАН запитав у ветерана АТО, військового експерта Євгена Дикого.
– Пане Євген. Дискусії щодо зменшення мобілізаційного віку тривають. На вашу думку, чому взагалі ми про це наразі говоримо?
– Розмови виникли через те, що в Україні дійсно є гостра проблема з недомобілізацією. Якщо бути точнішим, то ми наразі набираємо в півтора раза менше, аніж за аналогічний період несемо санітарні втрати. Йдеться про загиблих та важко поранених. Це навіть без урахування СЗЧ.
Тобто, ще раз, - ми мобілізуємо в півтора раза менше, ніж втрачаємо у боях. Тобто наша армія просто сточується, тане на очах. Ми її не поповнюємо належним чином. І це страшний фактор, який веде нас фактично до поразки у цій війні. Це той самий фактор, через який ми вже втратили Вугледар. Це той же фактор, через який ворог прорвався до Часового Яру. Нам фізично не вистачає людей на фронті. І цю проблему не можна замовчувати. Я вже мовчу про другий аспект цієї проблеми. Адже це не враховує того, що ті, хто ще не вибув – вони перевтомлені. Люди, які воюють по 2-2,5 роки – вони дуже зношені. А ми поки навіть втрати не поновлюємо. Не кажучи вже про заміну тих, хто воює.
Тому так, проблема мобілізації є зараз найгострішою в нашій країні. І тої проблеми, від якої залежить, чи наша країна далі взагалі буде існувати.
– Раніше в Україні вже зменшували мобілізаційний вік з 27 до 25 років. Але ми й досі говоримо про проблему з особовим складом на фронті. Якщо вік зменшать ще раз – чи допоможе це мобілізації?
Попри все сказане вище, я поки що не бачу жодної потреби знижувати мобілізаційний вік. Така міра була б актуальною за умови, що всі чоловіки діючого призовного віку вже виконують свій обов'язок, служать. Ситуація ж зовсім інша. Ми маємо величезний мобілізаційний резерв. Навіть тих, хто оновив свої дані цього літа через "Резерв+" та інші способи, вистачає на те, щоб повністю замінити діючий склад ЗСУ. Повністю створити "ЗСУ 2.0".
Проблема не у відсутності резерву. Проблема в тому, що ми цей резерв не мобілізуємо. І як колишній командир, скажу так – я був би геть не радий вести у бій 18-20 річних дітей.
Так вже склалося, що ми виростили покоління, в якому хлопці 18-20 років психологічно в більшості – це швидше підлітки, ніж дорослі чоловіки. Звичайно, є чудові вийнятки. Я особисто знаю чудових юнаків та дівчат, які з 18 років пішли до лав ЗСУ і воюють. Але це вийнятки, а не правило. І ці вийнятки зараз мають право воювати на добровільній основі. А от примусово набраний зараз дитячий садок – особисто я б в атаку вести не хотів.
Інше питання, що в сучасній армії воює переважно моє покоління. А це люди віком 50+, значною мірою навіть 55+. Це також абсолютно не здорова та ненормальна ситуація.
– Якщо так говорити, то який ідеальний вік для ведення бойових дій?
Ідеальний боєць – це чоловік віком від 25 до 35 років. Максимум – це 40 років. З медіаною в 30. Чоловік такого віку – він вже психологічно доросла людина, з водночас молодим і здоровим тілом.
Так, моє покоління 50 і більше років – ми морально більше готові до війни. Адже нас виховували в Радянському союзі до майбутньої світової війни. Чоловіки 50+ психологічно зрілі, стійкі. Але це не компенсує те, що в нас вже старі тіла, які фізично не витримують ті навантаження, які потрібні на фронті.
Тоді як у 20-річних ідеальні тіла, але вони ще діти. Тому 30-річний чоловік – це ідеальний солдат з точки зору психологічної зрілості та фізичних кондицій. І саме цих чоловіків 25-35-40 років ми найменше мобілізуємо. Саме ця категорія майже відсутня в лавах ЗСУ.
Тому мені здається, що немає жодного сенсу говорити про зменшення віку, а має сенс шукати відповідь на питання – чому в нас досі не мобілізована найкраща вікова категорія – 25-35 років. І що нам треба зробити, щоб саме цю категорію почати мобілізувати.
– Якщо говорити про цифри – яка кількість мобілізованих потрібна Україні для того, щоб стабілізувати ситуацію на фронті?
Просто стабілізувати фронт – це добре, але це нічого не дасть. Нам потрібні резерви й для наступальних операцій. І всі ці цифри вже були озвучені публічно. Ще наприкінці 2023 року колишній Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний озвучив цифру в півмільйона одноразового набору. І, на жаль, ситуація з того часу не лише не покращилася, а навпаки навіть погіршилася.
Ми досі стоїмо перед необхідністю швидко набрати півмільйона. А далі спокійно набирати щомісяця від 20 до 30 тисяч. Якби нам вдалося це зробити – цих цифр нам було б достатно для перемоги.
– Якщо рішення про зменшення мобілізаційного віку все ж буде ухвалено – чи несе воно ризики для держави? Ми бачили, як по всій Росії, де впринципі немає культури протестів, тисячі матерів вийшли на вулиці через участь у бойових діях їхніх синів-строковиків. У нас ситуація може бути ще більш масштабною?
– У нас це ще й як може бути. Наразі у нас вже відбувається інша форма протесту. У нас мами вивозять юнаків з 14 до 17 років масово за кордон. Поцікавтесь у школах, скільки вони втратили старшокласників. Адже вони вивезені з розрахунком на те, щоб не дай боже їм не було 18. Бо ж кордон не перетнеш. Тому так, якби ми зараз почали мобілізацію 18-20 річних, то я думаю, що мами на протести ще і як вийшли.
Це одна з причин, чому я не бачу в таких діях сенсу. У нас коли забирають здорових чоловіків, це також викликає протести їхніх дружин. Але це те, що треба дуже жорстко, показово карати. Адже виконувати Конституційний обов'язок чоловік зобов'язаний. Тут є моральний нюанс: коли ми говоримо про дорослих чоловіків, які встигли покористуватися своїми конституційними правами і свободами, а тут їм раптом нагадали про обов'язки, - це одна історія. А коли йдеться про вчорашніх школярів - значно складніше бути жорстким.