Нова пенсійна система не за горами, але чи запрацює вона в Україні: існує декілька ризиків
08.11.2023
7:4
В Україні планують за декілька років запровадити нову накопичувальну систему пенсій. І все б нічого, якби економіка України була готовою до таких змін. Експерт розповів, що на сьогодні ризики занадто великі.
Як розповів 24 Каналу експерт Андрій Павловський, зараз в Україні працює два рівні пенсійного страхування – це основний солідарний рівень та рівень добровільного пенсійного страхування. Втім уряд працює над тим, щоб до 2025 року запустити систему накопичувальних пенсій.
Всі МФО та кредитні компанії в яких швидко можна взяти гроші онлайн без відмов! Повний список
Перший кредит всього від 0.01%
Види пенсійних систем
Солідарна система
Андрій Павловський пояснює, що базовою та фундаментальною системою, основою пенсійного забезпечення в Україні, як і в європейських країнах, є солідарна система.
Там сутність така, що люди, які працюють, сплачують певні внески від заробітної плати до Пенсійного фонду. Частково вони, а частково їхні роботодавці. Таким чином ПФУ оплачує нинішніх пенсіонерів, – каже він.
До тих, хто платить внески у фонд, входять: офіційно працевлаштовані, фізособи-підприємці (ФОПи) та самозайняті особи. Вони платять єдиний соціальний внесок (ЄСВ).
За найманих працівників ЄСВ сплачує роботодавець – 22% від офіційної ставки.
ФОПи сплачують 22% від мінімальної зарплати – це 1 474 гривні на сьогодні.
Самозайняті особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік. Єдиний внесок становить 22% від річного розміру доходу.
Добровільно-накопичувальна
З 2005 року в Україні крім солідарної системи пенсій є ще добровільно-накопичувальна система.
Відповідно до неї громадяни добровільно формують свої пенсійні накопичення за допомогою внесків від фізосіб чи роботодавців.
Обов'язкова накопичувальна
Зараз прийняття накопичувальної системи лише обговорюється в Україні. Вона схожа з добровільно-накопичувальною, але передбачає вже обов'язкове відрахування коштів з громадян. Отож кожен офіційно працевлаштований українець матиме окремий рахунок, на який щомісяця зараховуватиметься певна сума коштів із зарплати.
Людина підписує договір з операторами пенсійного фонду чи банку. Відтак певний відсоток, який можна визначити самостійно, сплачується в накопичувальну систему. А потім при виході на пенсію крім основної солідарної пенсії, можна отримати ще й додаткові гроші, що накопичились, – запевняє Павловський.
Ще раніше навесні міністерка Мінсоцполітики Оксана Жолнович розповіла, що накопичувальна система передбачатиме 7–10% від зарплати для пенсії. Водночас частину від цієї суми вноситиме роботодавець, а частину – працівник.
Серед інструментів, куди можна інвестувати кошти, повинні бути високотехнологічні та надійні галузі, які на початку дають високі прибутки – вищі, ніж інфляція в країні. Це може бути й консервативний варіант – державні ОВДП.
Також, якби в Україні була більш відкрита економіка, то громадяни могли б інвестувати в іноземні пенсійні фонди. Там гарантій збереження грошей, особливо європейських, було б більше.
Чому накопичувальна система ще не запрацювала в Україні
Як пояснює експерт в силу об'єктивних обставин, в першу чергу економічних, в Україні не вдається запровадити обов'язкове державне накопичувальне пенсійне страхування. Адже є певні ризики пов'язані з досвідом інших країн.
Система накопичувальна, вона успішна тоді, коли є сталий розвиток економіки, коли відчутне зростання доходів населення. Крім того, всі фахівці звертають увагу на те, що ця система ефективна та успішна тоді, коли на накопичувальних пенсійних рахунках дохідність хоча б на 3% вища за середні рівні. А ще потрібно, щоб були низькі адміністративні витрати – не більше 1–1,5%, – каже Андрій Павловський.
Ось невдалі досвіди інших країн:
Польщі не вдалося запровадити цю систему, тому що в країні були зависокі адміністративні витрати.
В Чехії теж не пішла ця система, а в Угорщині кошти громадян після впровадження накопичувальної системи конфіскували назад в солідарну.
"Прогоріли" такі накопичені системи в Аргентині та в Чилі, тому що в країнах були зависокі адміністративні витрати – аж до 9%. У такому випадку люди отримували б копійки з того на, що все життя накопичували.
Під час війни й важкої економічної кризи занадто великі ризики запровадження такої системи, крім того, інфляція в країні не передбачена. Тобто, ви, наприклад, будете 30 років відкладати собі, щоб додатково до солідарної пенсії ще трошки отримати, потім прийдете за своїми грошима, а вам управляючий грошима скаже: вибачте, вашу пенсію з'їла інфляція, – розповідає співрозмовник.
Коли українці виходять на пенсію
Зазвичай для українців вихід на пенсію стає можливий при досягненні не менше ніж 30 років страхового стажу після настання 60 років.
Якщо у 60 років особа не має стажу у 30 років, то вихід на пенсію за віком стає можливий у 63 чи 65 років. Втім, якщо до 65 років пенсіонеру не вдається досягнути мінімального страхового стажу, а це 15 років, то пенсію за віком не надають. У такому випадку людина отримує від держави соціальну допомогу у розмірі 2 093 гривень.
Крім того, вийти на пенсію можна і достроково, однак лише для певних категорій громадян:
Особи з особливим станом здоров'я: чоловіки – 45 років за наявності не менше 20 років страхового стажу; жінки – 40 років за наявності не менше 15 років страхового стажу.
Інваліди із зору I групи: чоловіки – 50 років за наявності 15 років страхового стажу; жінки – 40 років, страховий стаж – 10 років.
Матері, що народили 5 або більше дітей, виховали їх до 6-річного віку, також матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до 6-річного віку: матері – 50 років, не менше 15 років страхового стажу; батьки – 55 років, не менше 20 років страхового стажу.
Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, постраждалі від Чорнобильської катастрофи: чоловіки – 55 років за наявності страхового стажу 25 років; жінки – 50 років, страховий стаж – 20 років.
Раніше вийти на пенсію можуть й військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, забезпечували національну безпеку та оборону і мають статус учасника бойових дій (УБД).
Розміри пенсій
Станом на 2023 рік найбільше українських пенсіонерів отримують пенсію у розмірі від 2 до 3 тисяч гривень. У 2024 році очікується, що відбудеться перерахунок виплат. Найімовірніше, це відбудеться у березні, як торік.
Статистика розміру виплат пенсіонерам в Україні:
0,6% осіб мають виплати до 2 тисяч гривень.
10,4% – понад 10 тисяч гривень.
15% – від 4 тисяч до 5 тисяч гривень.
21,3% – від 3 тисяч до 4 тисяч гривень.
23,2% – від 5 тисяч до 10 тисяч гривень.
29,5% – від 2 тисяч до 3 тисяч гривень.
Джерело: https://24tv.ua/economy/nova-pensiya-ukrayini-sistemu-narahuvannya-viplat-mozhut-zminiti_n2426414