"Людям, які стояли на горі шоу-бізнесу, довелося ламати спини і жити за правилами молоді", - співак DIBROVA

Співак DIBROVA в інтерв`ю УНІАН розповів про дует з Оленою Тополею та чи думав, що їхня пісня "Хочеш" стане весільним хітом, про співпрацю з Потапом, та чому шкодує, що не пішов у команду Тіни Кароль на "Голосі країни".

Ваше імʼя Олексій Діброва. Як вас називають у музичному світі? Чому вирішили звучати саме як DIBROVA?

Діброва - це моє прізвище. Коли мене запитують, чи маю я патент на свою назву, кажу, що мій патент – це мій паспорт. Діброва, тому що це красиве українське прізвище. Звичайно, при знайомстві я говорю: Олексій, але на сцені хочу, щоб моє ім'я звучало DIBROVA.

До війни ви мали певний репертуар, який суттєво відрізняється від сьогоднішнього. Чому вирішили змінити підхід до музики?

Змінилися часи, змінилася творчість, змінилися цінності у людей. Через це теми, які, можливо, колись і були актуальні, сьогодні є надактуальними, найважливішими. Тому і музика крокує разом із часом.

Сьогодні ми щасливі у своєму коханні, але є певне "але". І навіть, коли літають ракети, коли кожного дня гинуть люди, ми щасливі від того, що прокидаємось поряд зі своєю сім’єю, з дітьми, з родиною. Сьогодні, на жаль, багато розбитого кохання. Гинуть чоловіки і залишають за собою сім’ї, діток, самотніх дружин. І це боляче. І відповідно ми, творчі люди, коли пишемо пісні, якщо пісня пишеться серцем, душею, то цей біль в них передається. Тому пісні наче про кохання, але в них відгукується біль сьогодення.

Якщо послухати ваші пісні, перед очима виникає образ справжнього романтика. Чи так це?

Як говорив мені мій вже покійний тато, який також писав музику, пісні: "Синку, пиши веселіші пісні!" А коли я це став робити, почалась війна… Але все ж головну татову думку: "Якщо хочеш зрозуміти, як людина почувається – постав себе на її місце", я добре запамʼятав. Ось зараз я дивлюся на військових, які кидають все і йдуть воювати, ставлю себе на їхнє місце, і розумію, який це біль, не бути біля своєї родини, біля близьких. Тому в піснях це відчувається.

Взагалі, як ставитесь до поняття "справжній романтик" або "головний романтик" України? Хотіли б присвоїти собі такий статус?

Статус головного романтика… Це якось дивно звучить. Людина має бути собою. А статус романтика чи ще якийсь… Хіба за це дають медаль чи якусь статуетку? Для мене головне, щоб люди відчували мою творчість, щоб вона торкалася їхнього серця і душі.

Чи не думали, що зараз можете зайняти місце Олега Винника або Олександра Пономарьова?

Абсолютно ні. Та і я з ними не схожий. Можливо, з Пономарьовим є якісь спільні цінності чи погляди, але ми різні. У нас різний вайб. Я не хотів би дивитися на когось, посідати чиєсь місце. Просто хочу займатися своєю справою, а люди хай самі визначають: де чиє місце.

Війна суттєво змінила український шоу-бізнес. Чимало співаків, які мали статус мегапопулярних у 2021-му, зараз це втратили. Як вам такі зміни? І чи легше зараз популяризувати свою творчість?

Не скажу, що вони втратили щось. Бо це люди, які все ж таки важко йшли до своєї мети. Тут справа в тому, як люди сприймають. Кожен із нас дивиться через свою призму на світ і на сьогодення.

І все ж, як вам ці зміни шоу-бізнесу? І чи легко зараз потрапити туди?

Мені здається, зараз золотий час для змін. Багато артистів говорять, що в нас немає шоу-бізнесу, певною мірою я з цим погоджуюсь, просто цей бізнес так звикли називати. З приходом повномасштабної війни відкрилось багато можливостей для молодих артистів. Чому? Тому що з ринку зникла ця "російщина", і звільнилось багато місця, на яке прийшли молоді талановиті артисти, музиканти. Всі вони дуже гучно заявили про себе і роблять неймовірну музику. Розумієте, тут тривалий час були люди, які, скажімо, стояли на горі шоу-бізнесу, і вирішували, кому там бути, а кому — ні. Їм довелося навіть у своїх роках, за свого досвіду, ламати спину і жити за новими правилами, за правилами молоді.

Якщо зазирнути в ТікТок, можна побачити, що під ваші пісні люди діляться найсокровеннішими моментами життя. Як на це реагуєте?

Дуже класно! Це супер. Мені приємно, що ця пісня стає частинкою їхнього щасливого моменту. Не важливо: перший танець молодят, зустріч коханого, обійми, коли тато прийшов із війни у відпустку і побачив своїх дітей. Якщо моя пісня використовується в цьому моменті, то для мене це приємно дуже! Боляче, але приємно.

Мабуть ви бажаний гість на весіллях. Часто бачите перший танець молодят під ваші треки?

Так, дуже багато пісню "Хочеш" використовують саме для першого танцю. Нас із Оленою Тополею нерідко запрошують на весілля саме з цим треком. Нова пісня "Одна на все життя" вже теж набирає обертів. Вони про кохання, про справжнє кохання і про перше освідчення. Тому приємно спостерігати, коли люди одружуються під мої пісні, виконують перший танець, освідчуються.

Та і взагалі, у мене дуже великий досвід виступів на весіллях. Мабуть, чи не кожен артист проходить цей шлях, коли співає чужі пісні і робить кавера. Ще будучи студентом, я дуже ретельно шукав пісні для першого танцю, для танцювальної частини. І коли так сталося, що "Хочеш" підхватили саме для першого танцю, я був дуже здивований. Тому що в той момент, коли я її створював, не думав, що так станеться.

На такі питання завжди складно відповісти, але все ж цікаво дізнатися. Яке весілля вам найбільше запамʼяталося чи вразило?

Нещодавно був дуже приємний випадок, коли тато нареченої зробив сюрприз своїй доньці. Запросив нас із Оленою. Ведуча оголосила, що буде сюрприз для наречених, і коли вони мали виконувати перший танець під нашу пісню, зʼявилися ми. Молоді були в шоці. Наречена танцювала і плакала від щастя. Я дивився на них і самому хотілося плакати.

Справжнім проривом у вашій творчості став дует з Оленою Тополею. Можливо, ви вже маєте плани на нову колаборацію з Оленою чи іншими представниками нашого шоу-бізнесу?

Є плани, про які я поки вам не скажу. Я дуже хочу заспівати з однією співачкою. Завжди про це мріяв! І дуже ретельно зараз підбираю матеріал. Сподіваюся, все складеться і зовсім скоро ви дізнаєтесь всі подробиці.

Кого з представників вітчизняного шоу-бізнесу ви слухаєте, і з ким з них хотіли б дует?

У мене є багато улюблених пісень наших українських співаків, але справа в тому, що я ніколи не слухаю музику в навушниках, тільки в автівці. Люблю пісні Pianoбой, Океан Ельзи, Один в каное… Із молодих - YAKTAK, KOLA, Parfeniuk. Вони всі різні стилістично, але по-своєму всі класні.

Про дует говорити важко, бо тут все вирішує пісня.

Свого часу ви брали участь в шоу "Голос країни" та "Хіт конвеєр". Що дали вам ці проєкти? Або що ви взяли в них?

Багато дали! Насамперед, досвід. Після участі в "Голосі" я зробив багато висновків. Зрозумів, що чесно, а що — ні. Де правда, а де брехня. Де фейк, де не фейк. Коли я брав участь у "Голосі", це ще було до війни, наш ринок працював інакше. І саме там я зрозумів, як він працював тоді і на чому побудований зараз. І вважаю, що сьогодні значно краще, ніж було. А ще дуже шкодую, що тоді пішов до Потапа. Вірніше, шкодую, що не пішов до Тіни Кароль, коли вона повернулася до мене. Бо вона знає, що таке справжні цінності, у порівнянні з Потапом.

Багато, хто каже, що Кароль – стерво. Що ви думаєте з цього приводу?

Так, вона прекрасна стерво. Я її обожнюю! Я щиро хотів би з нею поспілкуватися, спитати поради, можливо, навіть у майбутньому зробити колаборацію. Вона чудова артистка і це все, що я можу сказати про неї.

А щодо Потапа, чи змінилося ставлення до нього після повномасштабного вторгнення? І взагалі, чи є майбутнє в Україні для таких артистів?

Як ставився до нього, так і продовжую – ніяк. Коли він був моїм наставником, я, чесно, очікував якоїсь щирості, опікування, можливо, порад. Але цього не було. Він ще тоді проявляв зверхність і цікавість лише до своєї персони. Більше переймався тим, як заробити, як досягти певних висот, а коли чогось не вистачало – знімав штани на російських каналах. Тому те, що він робить і чим живе, є для мене чужим. А щодо майбутнього, тут питання: чи готове суспільство продовжувати приймати артистів із такими цінностями. Ось і все.

У подальшому є бажання взяти участь у якихось шоу, наприклад, Євробачення?

Так, бажання є. Я не вважаю себе легковажною людиною в таких діях. Для мене це велика відповідальність. І я дуже самокритично до себе ставлюся як до вокаліста і як до музиканта. Це надвисока відповідальність, до якої потрібно бути готовим. І для мене це те, до чого ще треба йти.

Війна навчила українців об’єднуватися і допомагати одне одному. Чим у цей час займаєтеся ви для наближення перемоги? Як допомагаєте військовим, чи, може, цивільним?

Ми з командою постійно щось робимо: співаємо, їздимо, виступаємо, збираємо кошти. Тим не менш, завжди присутня думка, що цього замало. Просто навіть поїхати в госпіталь співати для хлопців — це велика допомога, бо в цей момент у них піднімається настрій. Або навпаки, відбувається катарсис. Вони скільки болю в собі тримають і якщо вдається пустити сльозу, вивільнитися, очиститися — це дуже цінно. Якби я не відчував, що хлопцям це потрібно, я б цього не робив.

Зараз всі публічні люди оголошують цікаві розіграші для зборів, можливо, і у вас є свої методи?

Не так давно мені написав один військовий. Попросив записати привітання своїй коханій. Але на фото у месенджері висвітився логотип якоїсь компанії. Коли моя менеджерка в нього запитала, хто він і чим займається, він відповів, що воює і скинув відео, як дрон знищує ворога. Тоді ми запропонувати йому задонатити, тому що у нас є товариш, який також воює, він дронщик, і вони якраз збирали на дрони. Тож за донат на дрон я записав привітання для коханої того військового. Потім вирішив, що зроблю свою банку і буду сам збирати на дрони. Щоб купити і передати їх хлопцям із рук у руки.

Ця банка просто висить в Інстаграмі, чи де можна її знайти і поповнити?

Ні, я її ще не викладав. Під час наступних подій чи якихось привітань — за певні свої послуги я проситиму людей донатити. Можу заспівати під балконом для вашої коханої, чи зробити привітання для мами, сестри, брата, свата, кума… будь-що. А з людей — донат.

Чому навчилися особисто ви за ці майже 3 роки повномасштабної війни? Які зміни вже відчуваєте в собі?

За ці 3 роки я навчився по-справжньому цінувати близьких людей. Тому що нам здавалося, ніби ця любов до сестри, брата, дружини чи  просто друга — це щось звичайне, просте. А коли за ці 3 роки я побачив, як люди втрачають близьких, переусвідомив це, і зрозумів, що таке справжнє кохання, дружба, що таке справжні стосунки.

Чимало українців на фоні постійного стресу розучилися відпочивати, розслаблятися. Як ви відновлюєте сили?

Мені пощастило, адже я виріс у селищі міського типу, сьогодні це село. І для того, щоб перезавантажитись, мені потрібно просто приїхати в тишу. Звісно, у мене є конкретні місця, наприклад, річка, де почути можна лише пташок. Навіть, якшо ти захочеш побачити людину, покликати когось на допомогу — не зможеш це зробити. Тому що нікого поруч не буде. І тільки так я можу перезавантажитись. Запалити вогнище, підсмажити шматочок сосиски чи сала, випити банку пива. І це просто край, це вершина мого відпочинку. А якщо ще є гітара… не знаю, що може бути краще!

А чим займаєтесь у вільний час? Чи є він у вас взагалі?

Як говорить мій знайомий, який займається автобізнесом, він взагалі не з музичної сфери: "Знайди нормальну роботу! Що ти тут сидиш: на-на-на, ля-ля-ля! Співаєш пісні і нічого не робиш" (сміється). Це, звичайно, жарти. Він розуміє, що я працюю. Ми самі вирішуємо: є у нас час чи ні. Просто я настільки зашорений, як то кажуть, повернутий на своїй справі, що від цього часто страждає моє особисте життя.

Про що буде ваша наступна пісня? І взагалі, які плани маєте на осінній сезон?

Насамперед, всім раджу послухати нову пісню "Одна на все життя" — вона про незламне кохання, яке витримує будь-які випробування і залишається міцним. Це те, що, як ніколи, на часі!

У мене є пісні, які я ретельно підбираю для наступних релізів, працюю над дуетом і, сподіваюсь, що він складеться. Хочу випускати саме той контент, який буде більш вдалий у певний період. Хочу, щоб мої пісні допомагали людям. А що буде завтра, ми не знаємо. Тому складно планувати.

Джерело: https://www.unian.ua/lite/stars/lyudyam-yaki-stoyali-na-gori-shou-biznesu-dovelosya-lamati-spini-i-zhiti-za-pravilami-molodi-spivak-dibrova-12766350.html